Права та обов'язки дітей і батьків: відповідальність за порушення прав дитини
Турбота про дітей, а пізніше обов'язок дітей допомагати своїм батькам стали моральними нормами і закріплені настановами багатьох релігійних учень. Нині ці норми записано в законодавстві нашої держави.
Батьки, пам’ятайте! Кожна дитина має право:
- виховуватись в рідній родині;
- на належне виховання;
- на захист свого здоров’я;
- на піклування про здоров’я;
- на здобуття освіти;
- на розвиток талантів та здібностей;
- на право голосу у прийнятті важливого рішення для родини;
- на вільне висловлювання власних поглядів;
- кожна дитина має право бути почутою.
В свою чергу батьки зобов’язані:
- виховувати дитину у дусі поваги до прав і свобод інших людей, любові до своєї сім’ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини;
- виховувати дитину, піклуватися про її здоров’я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання;
- створювати належні умови для розвитку природних здібностей дитини;
- поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці;
- забезпечувати дитині середню освіту;
- поважати та враховувати думку дитини з будьяких питань.
Забороняються фізичні покарання дитини батьками, а також застосування інших видів покарань, які принижують людську гідність дитини.
Батьки не можуть залишати свою дитину без нагляду.
Батьки мають право:
- на виховання та розвиток дитини;
- на вибір навчального закладу для здобуття освіти дитиною;
- на представництво та захист інтересів дитини;
- звертатись до державних органів управління з питань навчання та виховання дітей;
- батьки мають рівні права на спілкування з дитиною, її виховання, забезпечення освітою.
Яка ж відповідальність за невиконання батьківських обов’язків?
Кримінальний кодекс України
Стаття 166. Злісне невиконання обов’язків по догляду за дитиною або за особою, щодо якої встановлена опіка чи піклування
Злісне невиконання батьками, опікунами чи піклувальниками встановлених законом обов’язків по догляду за дитиною або за особою, щодо якої встановлена опіка чи піклування, що спричинило тяжкі наслідки, -
карається обмеженням волі на строк від двох до п’яти років або позбавленням волі на той самий строк.
Сімейний кодекс України
Стаття 164. Підстави позбавлення батьківських прав
1. Мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він:
1) не забрали дитину з пологового будинку або з іншого закладу охорони здоров’я без поважної причини і протягом шести місяців не виявляли щодо неї батьківського піклування;
2) ухиляються від виконання своїх обов’язків по вихованню дитини;
3) жорстоко поводяться з дитиною;
4) є хронічними алкоголіками або наркоманами;
5) вдаються до будь-яких видів експлуатації дитини, примушують її до жебракування та бродяжництва;
6) засуджені за вчинення умисного злочину щодо дитини.
2. Мати, батько можуть бути позбавлені батьківських прав з підстав, встановлених пунктами 2, 4 і 5 частини першої цієї статті, лише у разі досягнення ними повноліття.
3. Мати, батько можуть бути позбавлені батьківських прав щодо усіх своїх дітей або когось із них.
4. Якщо суд при розгляді справи про позбавлення батьківських прав виявить у діях батьків або одного з них ознаки злочину, він порушує кримінальну справу.
5. Рішення суду про позбавлення батьківських прав після набрання ним законної сили суд надсилає державному органу реєстрації актів цивільного стану за місцем реєстрації народження дитини.
Закон України «Про освіту»
Стаття 59. Відповідальність батьків за розвиток дитини
1. Виховання в сім’ї є першоосновою розвитку дитини як особистості.
2. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини.
3. Батьки та особи, які їх замінюють, зобов’язані:
постійно дбати про фізичне здоров’я, психічний стан дітей, створювати належні умови для розвитку їх природних здібностей;
поважати гідність дитини, виховувати працелюбність, почуття доброти, милосердя, шанобливе ставлення до державної і рідної мови, сім’ї, старших за віком, до народних традицій та звичаїв.
Пам’ятайте, дитина – це окрема особистість, яка має власні почуття, бажання, думки, потреби, які належить поважати! А обов’язок батьків - дбати та виховувати дітей гідними громадянами своєї держави!
Десять «золотих правил» виховання щасливих дітей, або Поради американського психолога Віктора Клайна
Правило1. Не марнуйте часу дитини. У ранньому дитинстві мозок найкраще сприймає нове, накопичує знання. Пізніше їх засвоїти набагато важче
Правило 2. Формуйте самоповагу. Необхідно розвивати в дитини такі здібності, прищеплювати такі навички, котрі б вирізняли її з-поміж інших, викликали б повагу ровесників і дорослих. Діти мають знати, що успіх, майбутній добробут залежить від них самих. І ще: у кожної дитини має бути хороший друг. Батьки спрямовують цю дружбу і зміцнюють її.
Правило 3. Навчіть дитину спілкуватися. Є шість умов, за яких у дитини виробляються корисні навички: щира любов до батьків ( дає відчуття захищеності); приязне ставлення до навколишніх ( не лише до близьких та рідних); зовнішня привабливість ( одяг, манери); можливість спостерігати правильне спілкування ( поведінка батьків, учителів, ровесників); висока самооцінка, а звідси – впевненість у собі; середній ( як мінімум) запас слів; вміння підтримувати розмову.
Правило 4. Пильнуйте, щоб дитина не стала теле або комп’ютереманом. Бо ці види діяльності гальмують в дітей розвиток лівої півкулі головного мозку. А нею визначається розвиток мови. Отже з часом у дитини можуть виникнути проблеми у спілкуванні.
Правило 5. Виховуйте відповідальність, порядність. Не лише повсякчас пояснюйте «що таке добре, а що – погано», а й закріплюйте гарні навички, карайте за негідні вчинки. Прикладом повинні бути ви самі.
Правило 6. Навчіть дитину шанувати сім’ю . Щоб виростити ніжних і люблячих дітей, оточіть їх піклуванням, ласкою з перших днів життя. Діти мають бачити, що йдучи на роботу чи повертаючись додому, тато – мама цілуються – це сімейний ритуал.
Правило 7. Живіть у хорошому оточенні. Друзі, яких виберуть собі ваші діти, впливатимуть на їхні моральні орієнтири, поведінку. Якщо ви живете на соціально – психологічному смітнику, дітям важко бути вийти з нього, розповсюджуючи пахощі троянд.
Правило 8. Будьте вимогливими. Але не будьте тиранами. Розумними і слухняними діти стають не відразу, на це треба витратити роки.
Правило 9. Привчайте дитину до праці. Але без примусу. Подбайте, щоб вони набули трудових навичок, подбайте, щоб їхнє життя було заповнене цікавими і корисними справами.
Правило 10. Не робіть за дітей те, що вони можуть зробити самі. Нехай все перепробують, нехай навчаться на власних помилках.
Бути батьком – завдання складне, і далеко не всі з ним добре справляються. Як же досягти гармонії у взаєминах зі своїми дітьми?
1. Будьте завжди «на зв’язку»
Ні, це не означає, що ви повинні приділяти своїй дитині 24 години на добу. У нього є друзі, школа або дитячий садок … Але тоді, коли ви вдома або проводите час разом, спілкуйтеся зі своїми дітьми. Дитина повинна відчувати, що її батьки завжди поруч.
2. Раціонально розподіляйте час
Моменти, коли дітей немає вдома (наприклад, вони вчаться в школі або на тренуванні), приділяйте час на вирішення своїх проблем. Важливо не бути заручником у сім’ї, а приділяти хоча б трохи часу для «себе коханого».
3. Перестаньте кричати
4. Будьте ласкаві до себе
Ідеальних батьків не існує, і кожен з нас завжди допускає помилки. Важливо правильно ставитися до помилок. Будьте ласкаві до себе, і приймайте себе такими, якими ви є.
5. Приберіть слово «повинен» з вашого лексикону
Це дуже погане слово. Пам’ятайте, що вам ніхто нічого не винен, так само як і ви нікому нічого не винні. Взаєморозуміння і затишок в родині будуються на довірчих відносинах і любові один одному. Як тільки ви починаєте спілкуватися з дитиною в наказовому тоні, використовуючи слово «повинен», то все змінюється в гіршу сторону. Дитина починає протестувати, а між вами виростає стіна нерозуміння.
6. Вам потрібно вміти вибачатися
Батько завжди правий? Це погана формула для взаємин зі своєю дитиною. Як уже згадувалося вище, ви не раз будете робити помилки. Важливо дати зрозуміти це дітям. Просіть у них вибачення, навіть якщо вам зовсім важко зробити цей крок. Повірте, це чудово працює. Так дитина буде більше довіряти вам, і, дотримуючись вашого прикладу, буде визнавати свої помилки.
7. Вам варто взятися за здоровий спосіб життя якомога раніше
Починайте займатися спортом як тільки ваш малюк встав на ноги. При цьому важливо самому стати прикладом для своєї дитини. Окремо варто сказати про харчування. Намагайтеся якомога рідше балувати дитину солодощами та напівфабрикатами. Привчивши дитину до спорту і здорового харчування, ви зробите величезну справу.
8. Будьте вдячні
Не забувайте дякувати дитині, коли вона вам в чомусь допомагає. Висловивши слова подяки, ви дасте зрозуміти дитині, що вона дійсно робить щось важливе для вас і для сім’ї.
9. Навчіть дитину радіти простим речам
Ніхто не сперечається, що іграшки для дитини важливі. Але ви повинні розуміти, що до певного віку вашим дітям все одно, скільки коштує та чи інша іграшка. Дитина може бути щасливою від ігор з простими дерев’яними кубиками. Батькам важливо навчити дітей отримувати задоволення від простих речей, а не забивати їм голову цінниками і цифрами.
10. Дайте дітям право на самостійність
! «Підеш в школу, – ще довідаєшся...», «Може там з тебе людину зроблять !...»
! «Мені такий хлопчик (таке ледащо...) не треба ...!»
! « Вчитель не такий», «Клас не підходящий, – не такий, як сусідній», «Школа взагалі гірше, ніж та (якась!)»
! «Перестань! Сядь і посидь! Набрид, мотаєшся отут перед очима!»
! «Дай здачі, чого сидиш?», «Вдома ти он яка швидка, а як без мене, то нічого не варта...»
! «А чого від нього чекати гарного? Він же...»
! «То й що, що вчителька казала писати ось тут, а я тобі кажу...», «Хай собі каже вчителька, а в нас немає часу ходити на вулицю, дивитись на ту берізку... Ще чого!..»
! «І що ти за дитина така! Он у інших діти як діти...»
! «Поклади на місце! Пам’ятаєш, як минулого разу... Втомилася я вже прибирати після тебе...»
! «І коли ти вже... До тебе треба п’ять няньок, щоб витримати...», «Скільки це може продовжуватися...»
! «Ти в мене найкраща, найгарніша, не те що та Тетянка... Ніколи нічого в неї нема: ні фарб, ні клею.. Не дружи з нею...».
«Ти мені дуже допоміг!» «Ти нас так порадувала! Ми знаємо, що ти нас не підведеш!»
«Я подумала, а що як нам зробити отак... Знаєш, а в бабусі виходить саме так, як ми хочемо, але вона робить трохи інакше...»
«Я тебе так люблю... Ти нам дуже потрібна...»
«Ми з татом хочемо, щоб ... , тому, що....»
«Я в тебе вірю...», «Подумай ще раз,... я теж колись зробила таку саму помилку...»
«Якщо вчителька саме так просила написати, то звичайно, звісно ж...»
«А ти подякувала Сергійку за фарби ?... А чому ти не запропонував Толі свою допомогу.... Я зробила б так...»
«Колись давно я теж була у схожій ситуації... Знаєш, я подумала, може й тобі так зробити...»
«Давай з татом порадимося... Разом ми вигадаємо найкращий вихід...»
«Мені було б приємно, якби ти... А бабуся мені вже давно казала, що дуже зраділа б, якби..»
«У тебе сьогодні такий войовничий настрій... То може оголосимо війну бруду й пилу ... Допоможеш мені...»
«В тебе таке непросте домашнє завдання. Ти розумний хлопчик, впорався. Але додавши ще й охайності, вийде ідеально... Що, як ми зробимо так...»
«Пам’ятаєш, як минулого разу я тебе хвалила, мені так сподобалось. Зроби й цього разу так, щоб я тебе похвалила...»
Немає коментарів:
Дописати коментар